ἵν᾽ εἰδεῖεν → ἵν̣᾽ εἰδῆ̣ εν. [ , P.J. Sijpesteijn, Z.P.E. 63 (1986), S. 250, und εν.[ ]| ± 5 με → ἐγβ[αί|ν]ο̣ν̣τ̣ά με, B. Kramer, P. Strasb. Index Nr. 501-800, S. 105.