Ἰσίων̣ μ̣υ̣ (l. μοι) ⟦.⟧ σήμερον (B.L. 11, S. 209) → wohl Ἰσιό̣ν̣η̣ (oder Ἰσιώ̣ν̣η̣) τ̣ὸ̣ σήμερον, R.W. Daniel, Z.P.E. 131 (2000), S. 174, Anm. 9 und Z.P.E. 132 (2000), S. 150.